Земля — третя за відстанню від Сонця велика планета Со­нячної системи. Маса Землі дорівнює 5976 • 1021 кг, що складає 1/448 частку маси великих планет і 1/330000 маси Сонця. 

Погляд з космосу відкидає будь-які сумніви щодо куля­стої форми Землі, однак точні виміри її розмірів дають під­ставу стверджувати, що Земля не є ідеальною кулею. Серед­ній екваторіальний радіус довший за половину земної осі на 21,4 км, а полярні напівосі, у свою чергу, також не рівні між собою — південна приблизно на 100 м коротша від північної. До того ж поверхня нашої планети не є ідеально рівною. Тому форму Землі не можна порівняти з жодною з геометричних фі­гур, вона є особливою. Таку форму називають — геоїд, що в пе­рекладі з грецької означає «землеподібний». Середній діаметр Землі становить близько 12 750 км, а довжина екватора дорів­нює приблизно 40 тис. км. На такому відрізку така держава, як Україна, могла б розміститися більше 30 разів. Площа поверхні нашої планети становить 510 млн км2, з них на суходіл припа­дає 149 млн км2, а океан займає 361 млн км2.

Водночас наша планета здійснює декілька видів руху — нав­коло своєї осі, навколо Сонця, з усією Сонячною системою — навколо центра Галактики, а разом з нею навколо центра Все­світу. Цих рухів ми не відчуваємо, оскільки рухаємося разом із Землею і по відношенню до нас вона залишається нерухомою.

Вісь Землі — це уявна лінія, навколо якої Земля обертається. В результаті цього обертання на Землі відбувається зміна дня і ночі, оскільки Сонце освітлює лише один бік Землі. Повний оберт навколо осі наша планета здійснює за 23 год 56 хв 4 с (для зручності вважають, що в добі 24 год). У різних точках поверхні Землі швидкість обертання різна. Максимальною вона е на ек­ваторі — уявній лінії, рівновіддаленій від полюсів, а на полю­сах дорівнює нулю. Столиця нашої Батьківщини — Київ обер­тається навколо земної осі зі швидкістю приблизно 260 м/с.

Шлях по орбіті навколо Сонця Земля долає за 365 діб і 6 го­дин, тому тривалість звичайного року становить 365 діб, а «зай­ві» години кожні чотири роки складають додаткову добу 29 лю­того. Такий рік триває 366 діб і називається високосним. Висо­косний рік має без залишку ділитися на 4, за цією ознакою його легко розпізнати.

Земна вісь постійно нахилена до площини орбіти Землі на 66,5°. Тому під час руху по орбіті Північна та Південна півкулі освітлюються Сонцем нерівномірно. Найбільший кут падіння сонячних променів у Північній півкулі — у червні, а наймен­ший — у грудні. У Південній півкулі — все навпаки. Через це поверхня Землі нагрівається нерівномірно, оскільки нагріван­ня багато в чому залежить від кута падіння сонячних променів. 22 червня Сонце в зеніті (над головою) над Північним тропіком, тож Північна півкуля отримує більше тепла, тут — літо. Коли 22 грудня Сонце в зеніті над Південним тропіком, Північна пів­куля отримує менше тепла, тоді тут — зима. Двічі на рік 21 бе­резня та 23 вересня на екваторі, який розділяє дві півкулі, спо­стерігається надходження сонячних променів під прямим кутом (сонце в зеніті). В цей час обидві півкулі прогріваються однако­во, тому і спостерігаються перехідні пори року — весна та осінь.

Через нахил земної осі тривалість дня і ночі у різних точках нашої планети у різний час також відрізняється. На полюсах день і ніч тривають по півроку. У середніх широтах обох пів­куль спостерігаються значні відмінності у тривалості дня та ночі у різні пори року. Влітку день довгий, ніч коротка, взим­ку — навпаки. В екваторіальних широтах тривалість дня і ночі приблизно однакові і протягом року істотно не змінюються.