Відстань від Землі до Місяця складає ЗО земних діаметрів і становить 384400 км. Місячна маса у 81 разів менша за зем­ну, хоча за розмірами Місяць поступається Землі лише у 4 рази. Сила тяжіння на Місяці у 6 разів менша від земної, тому він не в змозі утримати атмосферу. 

Згідно з однією з гіпотез, Місяць утворився із земної речови­ни, яка відірвалася від Землі і зайняла місце на навколоземній орбіті в результаті зіткнення нашої планети з однією з прото­планет близько 3,5 млрд років тому. Підтвердженням цієї гіпо­тези є те, що на місячній поверхні зараз присутні ті ж хімічні елементи, що і на земній. Через відсутність атмосфери Місяць постійно бомбардується метеоритами, а його поверхня вкрита регалітом — пухким уламковим матеріалом (товщина його шару становить майже 6 м) та кратерами — слідами ударів твердої породи. Щороку на Місяці фіксується до 3 000 місяцетрусів, що є наслідком ударів метеоритів. Найбільші з утворених кратерів називаються цирками. При надто сильних ударах місячна кора руйнувалася, лава, розтікаючись по поверхні та затвердівши, утворила «моря» — темні рівнини.

Через відсутність атмосфери перепад температур на Місяці протягом доби, яка триває 29,5 земної доби, сягає 280 °С, від +120 °С вдень, до -160 °С вночі. З цієї ж причини на Місяці па­нує повна тиша, бо звук є коливанням повітря. Небо на Місяці завжди чорне. Періоди обертання Місяця навколо своєї осі та навколо Землі збігаються, тому він завжди повернутий до нас одним боком і

Першою людиною, яка ступила на поверхню Місяця, став Нейл Армстронг, командир американського корабля «Аполлон-11», що здійснив посадку у районі моря Спокою 21 липня 1969 року. Через відсутність опадів та вітру сліди 12 амери­канських астронавтів, які відвідали Місяць у 1969-1972 рр., збережуться на його поверхні мільйони років.